Coolingpost 13/12/2017

antarcticozonehole-wЗа деякими фаховими припущеннями, цьогорічні досить теплі погодні умови обґрунтовують нещодавні виміри, що наочно демонструють найменший з 1988 року розмір діри в Антарктичному озоновому шарі.

Останні наукові дослідження фахівцями NASA та NOAA підтверджують 11 вересня як день з найбільшим (7,6 млн кв. миль) розміром озонової діри з подальшим її зменшенням протягом решти вересня та у жовтні.

На своєму піку 11 вересня, озонова діра дорівнювала площі майже в 2,5 рази більше розміру континентальних Сполучених Штатів Америки. Пурпуровим та блакитним кольором позначена зона з найменшою кількістю озону.

Саме в цьому полягає сприятливе порівняння з 2016 роком, коли озонова діра досягла свого максимуму в 8,9 млн кв. миль, що на 2 млн кв. миль менше ніж у 2015 році. Середня площа цих щоденних максимумів озонової діри з часів початку спостережень у 1991 році становить близько 10 млн кв. миль.

Однак науковці попереджають, що менш інтенсивне розширення озонової діри у 2016 та 2017 роках обумовлено природною мінливістю та не є ознакою швидкого самооновлювання.

Хоча теплі стратосферні погодні умови зменшили озонове виснаження протягом останніх двох років, на думку представників NASA, поточний розмір озонової діри все ще великий, позаяк рівні озоноруйнуючих субстанцій, як то хлор та бром, залишаються достатньо високими для суттєвого знищення озонового шару.

«Антарктична озонова діра була цього року винятково малою. З урахуванням погодних умов в Антарктичній стратосфері, наші очікування повністю виправдались», зазначає Пауль Ньюмен, головний науковий консультант у геологічних питаннях Центру космічних подорожей Годдарда при NASA у Гріінбелті, штат Меріленд.

Антарктична озонова діра, що вперше була зафіксована у 1985 році, формується протягом високої зими у Південній Півкулі, коли віддзеркалені сонячні промені каталізують реакції за участю штучних, хімічно активних форм хлору та брому, що знищують молекули озону.

З 1987 року Монреальський Протокол регулює обіг озоноруйнуючих сполук, що є компонентами синтетичних хлорфторвуглецевих та гідрохлорфторвуглецевих холодильних агентів. Науковці припускають, що Антарктична озонова діра повернеться до розмірів 1980 року десь приблизно у 2070 році.