Katok-www0Для забезпечення максимального комфорту та безперебійної роботи льодових майданчиків активно впроваджуються сучасні технології. Київ накопичив багаторічний і позитивний досвід експлуатації подібних об'єктів.

Katok-www1

Катання на ковзанці споконвіку було однією з найулюбленіших зимових розваг. Сучасні мегаполіси зберегли і розвивають цю традицію. Сьогодні просто неможливо уявити сучасне велике місто без дозвілля на штучній кризі або на ковзанках різних типів. Перша в столиці велика безкоштовна відкрита ковзанка була урочисто відкрита на Софійській площі 13 січня 2008 року і пропрацювала до кінця березня. Розмір льодового майданчика становив 40 на 20 м. Одночасно перебувати на ньому могли до 100 осіб.

Софійська ковзанка працювала щодня з 10:00 до 23:00, один сеанс катання тривав 45 хв. Кожну годину проводилася чистка льоду спеціальною машиною. У святкові дні на ковзанці відбувалися концертні програми. Завдяки спеціальному холодильному обладнанню ковзанка могла діяти навіть за температури до +15 0С.

 

Льодовиковий період

 

Льодовий спорт і розваги перебувають нині на піку своєї популярності. Сьогодні катання на ковзанах – це не лише гарний відпочинок, а й модний напрям танцювального мистецтва, популярний як у нашій країні, так і за кордоном. Відкриті ковзанки існують в усіх великих європейських містах: Парижі, Лондоні, Римі, Амстердамі, Відні, Будапешті та ін. Це європейський спосіб організації дозвілля людей узимку. Київміськадміністрація вирішила відродити стару традицію в новому виконанні – залити ковзанку в історичному та культурному серці столиці – біля Софійського собору. Генпідрядником робіт виступила українська BTL-агенція All Motion Group, яка вперше взялася за організацію відкритої ковзанки і зробила це дуже успішно. На думку Вадима Гончаренка, представника агенції, місце для ковзанки вибрано дуже вдало: сюди приходили багато киян та гостей міста.
Споруди на території ковзанки виконані в єдиному стилі, його територія відгороджена. Поряд розміщені пункт прокату ковзанів, роздягальні, пункт медичної допомоги, біотуалети, кіоски з гарячими напоями, лави та приміщення для охорони, яка працює цілодобово. Є також безкоштовний паркувальний майданчик для гостей ковзанки. У технічному блоці, що прилягає до льодового поля, міститься все обладнання, що забезпечує роботу ковзанки (льодогенератор, водонагрівач, електрощитова), а також снігоочищувальна машина. Катання на ковзанці безкоштовне, а от послуга прокату ковзанів платна. За музичне наповнення відповідає компанія «Астро», звуковий супровід забезпечує професійний ді-джей.
Головною проблемою для всіх учасників проекту були надзвичайно стислі строки, в які необхідно було створити ковзанку. Ремонтні й технічні роботи почались на Софійській площі 25 грудня, з 2 по 5 січня встановлювалось обладнання для обслуговування ковзанки та інфраструктури, 5 січня проводився монтаж ковзанки; створення льодового покриття й тестування технічного комплексу тривало з 9 по 12 січня, а святкове відкриття відбулось 13 січня.

 

За справу беруться спеціалісти-будівельники

 

Компанія «Українська національна ШоуБіржа» розробляла і обраховувала параметри та монтаж конструкцій під лід і під освітлення та встановлювала освітлювальне обладнання. Усі роботи проводились відповідно до вимог генпідрядника All Motion.
За словами президента компанії Андрія Козелкова, незважаючи на те, що від Софійського собору в бік Дніпра йде великий – більше метра – перепад площі, це не стало великою проблемою, оскільки в роботі фірма використовує будівельні ліси німецьких компаній Plettak та Laier. Це дуже якісні, надзвичайно міцні ліси.
Під час реалізації проекту для «ШоуБіржі» складність полягала в самій постановці завдання: вага льоду становила не дуже велике навантаження для конструкції каркасу. Але на лід ще кожної години виїжджає снігоочищувальна машина, яка створює велике локальне навантаження. За максимального завантаження її вага доходить до 3,5 тонн, а кожне колесо створює тиск близько 900 кг. Якщо міцність конструкції дає змогу витримати це без проблем, то лід, як крихка структура, від найменшої деформації починає кришитись. А отже, постало завдання: з будівельних лісів зробити надзвичайно жорстку основу, на яку не впливав би рух цієї машини. Крім того, конструкція мала бути винятково стійкою до деформації – не прогинатися за найбільшого завантаження!
Довелося для розрахункового навантаження робити щонайменше десятикратний запас міцності конструкції. Головна проблема полягала в тому, щоб із наявних матеріалів, які вписувались у бюджет, збудувати каркас необхідної міцності. Це вдалося зробити завдяки використанню 18-міліметрової 13-шарової вологостійкої ламінованої фанери від компанії Translok і двотаврових дерев'яних балок фірм Peri й Translok. Для створення підлоги загалом було використано 3 км двотаврового бруса, який зазвичай застосовується у монолітно-каркасному будівництві. Загальна площа конструкції (фанери) становила 530 м2.
Коли більша частина майданчика вже була зібрана, щоб випробувати його на міцність, туди загнали величезний «Хаммер», який безпощадно почав ганяти по укладеній фанері. В результаті виявилось, що конструкція недостатньо жорстка: підлога прогинається на міліметр. Оскільки спеціалісти «ШоуБіржі» достеменно не знали, як реагуватиме покриття на локальні навантаження, то вирішили домогтися абсолютної жорсткості. Довелось розбирати верхню частину майже готової конструкції і все робити знову. Для посилення жорсткості було встановлено близько сотні додаткових вертикальних стійок, які ще вчетверо збільшили запас міцності.
Питання світлового оформлення ковзанки також вирішувала «ШоуБіржа». Високоякісне світлове обладнання дало змогу зробити шоу-світло, що створює піднесену атмосферу у вечірній час. Динамічний рух багатьох людей під освітлювальними приладами, який змінює нюанси освітлення, дає відчуття свята.
А що ж можна сказати про окупність проекту? А. Козелков відзначає, що такі проекти не дуже вигідні для прокатників. Крім затрат на будівництво є ще транспортні затрати, витрати на монтаж-демонтаж. У процесі ж експлуатації затрати невеликі, оскільки весь час за конструкцією спостерігає одна людина, яка також постійно працює зі світлом.

Katok-www2

Насосна станція для перекачування проміжного холодоносія – 40%-ного розчину етиленгліколю

 

Katok-www3

Чилер зовнішнього (моноблочного) виконання Climaveneta (Італія) на основі гвинтових компресорів Bitzer (Німеччина)

 

Katok-www4
Задня частина холодильної установки: праворуч видно чорний контейнер для зберігання і транспортування етиленгліколю

 

Серце льодового поля – холодильна установка

 

Питаннями створення льодового покриття займалося ТОВ «Русьенергомонтаж Україна» – інжинірингова виробнича компанія, що спеціалізується на проектуванні, встановленні й обслуговуванні холодильного обладнання та інженерних систем. Це представництво російської компанії «Русьенергомонтаж» в Україні, один із напрямків діяльності якої – проектування, поставлення й монтаж трубної системи, холодильного і допоміжного обладнання для створення тимчасових льодових підлог.
«Русьенергомонтаж Україна» робить вже не першу ковзанку в Києві. Вона побудувала ковзанку у спорткомплексі «Наука» на проспекті Вернадського, льодову арену регіональної бази Олімпійського комітету із зимових видів спорту на проспекті Глушкова (арена сьогодні, на жаль, не працює з причини проблем з енергопостачанням і має бути демонтована й перенесена). На Софійській ковзанці фірма здійснювала монтаж холодильної установки й трубної системи холодильного поля: укладались гумові мати, повністю монтувалась трубна система. Також компанія створювала льодове поле й зараз відповідає за холодопостачання й підтримку ковзанки у належному стані впродовж всього строку експлуатації.
Головний інженер компанії Андрій Білан розповів: складність проекту полягала в тому, що об'єкт розташований у центрі міста, де всі мережі досить старі, а особливо електричні та водопровідні. На відкритих ковзанках технологія заливання льоду пошарова: лід треба заливати шарами гарячої та холодної води, щоб він став монолітом. Температура гарячої води має бути мінімум +40 OС, а краще +50-60 OС. Вона вирівнює нерівності льоду і дає змогу швидко вийти бульбашкам, що забезпечує необхідну твердість та прозорість.
Щоб не переобтяжувати зношені водопровідні системи та не спричиняти аварійних ситуацій, «Русьенергомонтаж» винайшла своє ноу-хау: звернулась по допомогу до пожежної служби МНС, яка радо пішла назустріч. Лід наморожували за допомогою пожежної машини, з якої подавалась гаряча вода. Згодом виникли питання з відходами – сніговою стружкою, що лишається після оброблення льоду снігоприбиральною машиною: швидко почали рости сніжні кучугури, а оскільки температура була від 0 до +5 OС, то сніг танув повільно. Проте це вже була проблема ЖЕКу, на території якого розміщено ковзанку.
Серце кожного мобільного льодового поля – холодильна установка. На Софійській ковзанці «Русьенергомонтаж» використала моноблоковий чилер італійської фірми Climaveneta на основі двох гвинтових компресорів фірми «Бітцер» з окремими фреоновими контурами. Їх можна легко підключати до чи відключати від електросистем різної складності, перевозити різними видами транспорту в різні точки: для цього фірма додатково доопрацювала конструкцію, поставивши її на спеціальний піддон, щоб уникнути поломок крихких частин. Працює ця холодильна установка на озонобезпечному холодоагенті R404A. Проміжний холодоносій – 40%-ний розчин етиленгліколю. Установка досить потужна – 50 кВт. Для наморожування льоду на території розмірами з Софійську ковзанку достатньо одного контуру, тобто роботи одного компресора. Температура кипіння – -18...-20 OС, температура виходу розсолу з теплообмінника – -12...-13 OС.
Автоматизація відбувається за рахунок спеціального електронного блока управління, який контролює всі параметри роботи установки. У випадку зростання тиску конденсації чи падіння тиску випарування здійснюється її аварійне відключення. У конденсаторах використані низькошумні вентилятори, оскільки поблизу розташовані житлові будівлі.
Паяльні роботи на холодильному полі не передбачалися. Поле складається з резинових матів, які приєднуються до колектора, колектори розведені на певні секції-бокси, які зручно потім транспортувати. Передбачена двотрубна система, в якій колектори поєднані між собою пасовими з'єднаннями на болтах, трубки зв'язані з колектором хомутами. У випадку екстрених ситуацій, наприклад розриву гуми й виходу етиленгліколю, систему можна легко відремонтувати: у місці розриву ставиться з'єднання й затискається хомутами, чим усуваються витоки. Найбільший плюс гумових матів те, що вони не бояться багатократного монтажу, оскільки досить еластичні та легко складаються в бухти.
Наморожування льоду здійснювалася безпосередньо на гумові мати. Довелося наморозити на 8 см більше норми (загальна товщина моноліту становить близько 80 см), оскільки конструкція мала витримати снігоприбиральну машину. Завдяки тому, що подіум був зроблений із фанери, не довелося використовувати ізоляцію. Безпосередньо на фанеру накладалися гумові трубні мати, всередині яких мав циркулювати проміжний холодоносій – 40%-ний розчин етиленгліколю. Крім того, для посилення жорсткості льоду була застосована так звана малярна сітка, яка ще й захищає мати.

Katok-www5

Колектор льодового поля поділений на секції по два метри

 

Katok-www6

Зледенілий колектор льодового поля

 

Katok-www7
Колектор льодового поля: ця секція мала довжину більшу, ніж решта, – близько 35 м, зайві мати обмерзли інеєм

 

Далі встановили хокейний борт фірми «Ріком», вморозивши його в лід. Борт має прямокутну форму, оскільки розмір поля не давав змоги встановити стандартні заокруглені борти. Це ускладнило завдання для «Русьенергомонтажу»: оскільки не було радіуса хокейного борту, то виникли мертві зони для оброблення льоду снігоочисною машиною.
За словами А. Білана, під час обслуговування відкритих льодових арен завжди виникають проблеми, пов'язані з погодними умовами. Найбільшої шкоди завдає сніг: коли він випадає, відбувається примерзання, і його доводиться прибирати вручну. Крім того, якщо погода тепла, сонце підтоплює лід, і теж доводиться вирівнювати поверхню, хоча холодильні потужності працюють із запасом. Іноді буває дуже важко відновити якість льоду. На думку спеціалістів, такі ковзанки варто накривати тентами, хоча це додаткові витрати, і може призвести до комерціалізації подібних проектів.

 

Оксана Левчун